Нещодавні релізи Silent Hill і MGS сформували навколо Konami доволі якісний образ видавця. За цими назвами часто складно побачити менші проєкти. На перший погляд може здатися, що в списку ігор, які потрапляють у цю категорію, немає нічого видатного… Мовляв, це або перевидання класики, або інді, які сподобаються хіба окремим категоріям людей. Darwin’s Paradox! показує, чому їх не варто недооцінювати. Як і нещодавні Deliver At All Costs чи Survival Kids, вона має насправді цікаві ідеї, закладені в своїй основі.

Найчастіше згадані ігри опираються на незвичні ґеймплейні особливості, де ти можеш розтрощити машиною половину міста або розгадувати головоломки у виживастику про дітей. Darwin’s Paradox! чудово вписується в подібний опис, бо пригоди восьминога з маскуванням чи цвірканням чорнилом наштовхують на думку про доволі захопливий досвід. Чи вистачає механік Darwin’s Paradox! на все проходження? Вона має чим здивувати, але майже весь її контент містить суттєву проблему.

Дарвін схвалює?

Історія Darwin’s Paradox! саме така, якою ви її собі уявите, щойно побачите перші кадри гри. Восьминога-протагоніста звуть Дарвін. Його друга викрадають прибульці, замасковані під виробництво морської їжі. Ці іншопланетні шкідники не просто труять людей своїми експериментами, а таким чином намагаються всіх контролювати. Якщо намагання прибульців напхати людей відходами восьминіг Дарвін ще міг би пробачити, то викрадення друга – ні. Отак і починається його пригода, яка призводить до руйнації заводів, офісів і головного штабу позаземних гостей.

Як восьминіг може врятувати людство від поневолення, а найкращого друга від експериментів? Для цього в нього є набір умінь, які ви, мабуть, буквально вже уявили. Він липне майже до всіх поверхонь, може ставати невидимим і стріляти чорнилом в обличчя ворогам. Порахувати ці базові механіки може на пальцях і дитина, але Darwin’s Paradox! намагається бути послідовною в тому, що вона дає. Наприклад, головному персонажу доведеться відновлювати пам’ять про те, як використовувати згадані здібності впродовж проходження гри.

Звісно, ви скажете, що цього мало… Все так, саме тому Darwin’s Paradox! використовує механіки навколишнього середовища для створення куди варіативніших ігрових моментів. Вас закинули в каналізацію, куди стікають токсичні відходи? Обляпайтеся ними, щоби бачити навколишнє середовище у темряві й уникати атак щурів, але при цьому не мати змоги липнути до стін. Почався сегмент із втечею? Настав час чимдуж мчати вперед, уникаючи атак мартина, який чатує за кожною третьою коробкою, щоб відкусити якусь із кінцівок Дарвіна. Якщо ви пригадуєте, як анонсували Darwin’s Paradox!, то навіть стелс-епізоди на певному етапі проходження вас не здивують.

Візуал локацій у Darwin’s Paradox! фактично не повторюється, намагаючись переносити гравця в якісь нові декорації ледь не кожні 20 хвилин. Докиньте сюди ще якісний підхід до реалізації музичного супроводу. Це фактично останній елемент, який доповнює загальну картину й в більшій мірі формує чудову атмосферу на кшталт Destroy All Humans!, Octodad чи Oddworld.

Названі ігри мають беззаперечні виразні переваги, порівнюючи з Darwin’s Paradox! через інші жанри й особливості ґеймплею. Втім, завдяки своєму невимовному бажанню показати свавілля й ідеї, які обертаються навколо незвичного головного героя, ця гра й пробуджує приємні спогади.

На один раз

Жага поставити гравця в якісь цікаві умови не зникає до самісінького кінця. Darwin’s Paradox! не просто презентує нові механіки й повертає вміння головному персонажу, а подає весь свій контент дуже послідовно. Ви майже не побачите два однакові сегменти один за одним. Платформінг може змінюватися головоломкою, який пізніше переходить у погоню чи стелс. Втім, цей комплімент псує один дуже неприємний нюанс.

Більшість згаданих сегментів Darwin’s Paradox! одноразові. Буквально. Щойно вас піймають у декількох місцях стелс-сегментів, наступна ваша спроба з максимальною ймовірністю буде вдалою. Це стосується кожної частини проходження — гра готова скіпати себе, щойно ви проводите за нею забагато часу. Така собі втіха, бо цінник гри – 800 гривень. Друга проблема Darwin’s Paradox! полягає в тому, що за ці гроші ви отримуєте приблизно 4 години ігроладу. Так, доволі різноманітного, з хорошим гумором і вигадливими дрібничками, але короткого. Зважайте на те, що фактично Darwin’s Paradox! є 2,5D-платформером, тому якихось альтернативних варіантів проходження ви в принципі не зможете придумати.

Інвестиції в проєкти з неординарними механіками — безумовно великий плюс для Konami. Звісно, так можна описати далеко не кожну гру, яка виходить з-під їхнього нагляду. Проте Darwin’s Paradox! показує саме позитивну сторону цієї діяльності.

Це гра, яка добре подає внутрішньоігровий контент, щоб він не блід із часом. Вона намагається достатньо часто змінювати декорації і додавати дрібні механіки як для персонажа, так і навколишнього середовища. На жаль, цього досвіду фактично вистачить лише на одне проходження, яке триватиме приблизно 4 години.

Проте атмосфера підібрана й реалізована правильно. Якби час на проходження й ціна мали краще співвідношення, то Darwin’s Paradox! беззаперечно можна було б рекомендувати для покупки вже. Проте реальність інша… Як би там не було, її завжди можна додати до списку бажаного. І в момент, коли вам захочеться чогось неординарного, де восьминіг-бешкетник бореться проти прибульців-загарбників, то ви матимете ідеальний варіант.